Китай перетворює криптовалюту на інструмент державної політики: цифровий юань на передовій

Китайська стратегія в галузі криптовалют перетворює гроші на інструмент державної політики.

Нещодавнє дослідження журналу Study Times, видання Центральної партійної школи Китаю, стверджує, що цифрові активи уже формують нові форми війни та фінансів. У дослідженні криптовалюти та центральні банківські цифрові валюти (CBDC) описані як інструменти “фінансової мобілізації”, які дозволяють державам перенаправляти ліквідність у випадку банкрутства банків або посилення санкцій.

Блокчейн названо “цифровим логістичним фронтом”, що поєднує економічне виживання з національною безпекою. Цифрові гроші стають інструментом геополітичної влади.

За словами дослідників, новий фінансовий фронт є полем битви, де криптовалюти створюють інфраструктуру для “тотальної війни”, поєднуючи стримування, мобілізацію капіталу та соціальну стабільність.

Цифрові потоки грошей дозволяють Китаю підтримувати ліквідність, фінансувати оборонні галузі та підтримувати внутрішній попит під час фінансових потрясінь у світі. Дослідження також описує тріаду “тотальної війни, гібридної війни та цифрової фінансової війни”, в якій цифрові реєстри виступають основою національної стійкості.

Цифровий юань та блокчейн-розрахунки стають стратегічними активами в цій рамці, здатними працювати незалежно від санкцій США та мережі SWIFT. Баррі Айхенгрін зазначає, що частка долара у світових резервних валютах знизилася з 71% у 2000 році до 58% у 2024 році, оскільки уряди відмовляються від долара з геополітичних причин, тоді як компанії все ще віддають перевагу його ліквідності. Проект Китаю mBridge, який з’єднує CBDC Китаю, Саудівської Аравії, Таїланду та ОАЕ, намагається обійти SWIFT і створити паралельну мережу поза досяжністю США.

Для Китаю технологія блокчейн означає не лише швидкість, а й автономію в умовах економічного тиску. Згідно з доповіддю TRM Labs щодо криптозлочинності, цифрові активи діють на обох сторонах геополітичного фронту.

Санкціоновані біржі, такі як російський Garantex та іранський Nobitex, обробляли понад 85% нелегальних надходжень на обмежені ринки. Терористичні групи, включаючи Гамас, Хезболлу та його структури, використовували стейблкоїни, такі як USDT на TRON, для збору коштів, внаслідок чого Ізраїль заморозив мільйони на відповідних рахунках.

Цифрові фінанси, котрі колись вважалися безкордонною інновацією, стали полем контролю та виконання. Мілітарний теоретик Джейсон П.

Ловері стверджує, що біткойн є “нелетальною формою проекції сили” і концепція цього ідеалу формує погляд Пекіна на блокчейн як основу стійкості та стримування.

Вбудовуючи контроль над грошима в код, держави можуть проєктувати силу через мережі замість військ. Огляд 2025 року в журналі Technologies вказує, що блокчейн “посилює військові операції завдяки безпечній комунікації, незмінній логістиці та квантово захищеній аутентифікації.” Це свідчить про те, як криптографічна інфраструктура переходить з фінансів до оборони, пов'язуючи цілісність даних, гнучкість фінансування та оперативну довіру. Геополітичний розкол поглиблюється.

Західні уряди прагнуть обмежити мілітаризацію криптовалют, тоді як Китай вбудовує їх у державну політику.

Як попередив Айхенгрін, “геополітика діє в обидва боки.” В залежності від того, хто формує базу, криптовалюти можуть послабити або підсилити домінування долара.

У підсумку, гібридна модель Китаю, що поєднує економічний контроль із технологічним суверенітетом, свідчить про те, що наступна конкуренція великих держав розгортатиметься на ринках або в кіберпросторі, а також в рамках дистрибутивних реєстрів.